Спогади про початок повномасштабного вторгнення

Кожен із нас пам’ятає той ранок 24 лютого 2022 року. Тривожні новини, сирени, паніка, невідомість. Але й були ті, хто не розгубився, а взяв на себе відповідальність.

Інна Гонтар, директорка Ліцей 240 “Соціум” місто Київ, ділиться своїми спогадами про початок повномасштабного вторгнення. Це історія про силу духу, відповідальність та підтримку, яку освітяни надавали у найскладніші часи:

“Спогади…Лютий 2022 …Я зустріла війну у Львові. 23 лютого ми з колегами вирушили на семінар, який мав розпочатися 24 лютого о 10.00. Але, як кажуть, не судилося… Через декілька днів ми вже стояли на львівському пероні і чекали потяг, щоб потрапити до рідного міста. І ось ми їдемо майже в пустому вагоні: 13 директорів і ще декілька сторонніх людей. Ролети всі закриті, у вагоні темно та трохи моторошно. Але ми їдемо. Ось і Київ. Дорогою до роботи встигли усвідомити, як змінилося наше місто: сирени, вибухи, блок-пости, військові. Місто напівпорожнє, а підвальне приміщення закладу переповнене людьми, які знайшли тут прихисток. Згуртувавшись, ми змогли перетворити наш заклад на міцну фортецю. Тепер школа насправді стала другою домівкою не тільки для мене, а й багатьох колег нашого ліцею. Зціпивши зуби, ми тримали свій фронт: охороняли, готували, волонтерили, підтримували … і ВІРИЛИ … Три роки стійкості та незламної боротьби… Боротьба триває… Наші хлопці-титани мужньо боронять нашу країну. І ми, освітяни, стоїмо пліч-о-пліч, тримаємо свій освітній фронт 24/7 , адже Освіта – це наша зброя, яка наближає Перемогу!!!”